Консультпункт

пАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ"
Шановні батьки!
Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись
наступних правил:

– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
– вчити дитину користуватися дверним вічком;
– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;
– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
– не дозволяти дражнити тварин;
– не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
– не дозволяти визирати у відчинене вікно;
– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Дефіцит батьківської любові

Родина була й залишається головним осередком становлення й розвитку дитини.Саме ви, батьки:

· вводите малюка у світ людських взаємин;

· вчите відрізняти добро від зла;

· жити серед однолітків.

Стосунки в сім’ї – це зразок для дітей, які в ній виховуються

Майже весь досвід життя в суспільстві дошкільник здобуває у родинному колі через наслідування старших. У цьому віці наслідування підкріплюється загостреним бажанням дитини чинити так, як мама, тато або інші члени сім’ї. Ви всі хочете гарно виховати своїх малят, але самого лише бажання замало. Для цього потрібні знання!

У наш час вам, шановні батьки, зайнятим професійною діяльністю, заклопотаним матеріальним забезпеченням сім’ї, бракує часу:

· для систематичного спостереженням за дитиною,

· для глибокого вивчення її розвитку.

Мене дуже непокоїть дефіцит батьківської любові, що спостерігається, нажаль, із перших років життя дитини.

Симптоми цієї хвороби такі:

· дитина часто сумує, вередує або без причини галасує;

· навмисно робить дурниці чи ж просто порушує правила;

· часто хворіє.

Нажаль, трапляється так, що:

· ви не вмієте і не визнаєте за потрібне показувати дитині свою любов,

· не визнаєте значущість таких стосунків,

· не прагнете набути таких умінь.

Тому хочеться привернути вашу увагу, до цих проблем і допомогти Вам:

· краще розуміти інтереси, можливості, переживання, вчинки ваших малят;

· ставити до них вимоги, що відповідають їхнім силам і віку.

Зрозумійте :

· дитині потрібні люблячі мама і тато всі 24 години на добу.

· Не комплексуйте через те, що малюк забирає у вас весь вільний час.

Для розвитку дитині потрібно:

Максимально емоційне і позитивне, насичене спілкування із батьками!!!

Дух любові й тепла, яким сповнена дитяча кімната, позитивно впливає на здоров’я малюка.

Але надмірна любов може згубно впливати на дитину.

Найпідступніша любов – замилування, коли:

· ви в захопленні від кожного вчинку малюка,

· ви не замислюєтеся над їхньою суттю та можливими наслідками.

Щоб у сім’ї не виріс егоїст:

Навчайте дитину помічати поруч із собою людей, в яких теж є свої почуття, бажання, потреби, з якими слід рахуватися;
Будьте мудрими з дітьми;
Стримуйтесь у момент негативних дитячих проявів;
Умійте поглянути на проблему з позиції малюка;
Будуйте рівноправні стосунки, в яких одна правда та спільне розуміння добра і зла, якими керують взаємодовіра, повага й любов;
При таких стосунках у сім’ї неможливе застосування «батьківської влади», що дуже часто стає нездоланним бар’єром у налагодженні взаємин із членами родини.

Щоб в сім’ї панувала взаємодовіра, повага і любов притримуйтеся таких рекомендацій:

Заохочуйте самостійність своєї дитини.
Якщо ваш малюк потребує допомоги, створіть такі умови, щоб він сам знайшов шляхи подолання проблемної ситуації.
Не давайте готових відповідей – ваша допомога має обмежуватися натяками, навідними запитаннями.
Відзначайте досягнення дитини. Віддайте перевагу похвалі, а не докорам.
Не доповнюйте схвалення вчинків або поведінки дитиною критикою.
Не намагайтеся ставити перед дитиною завищені вимоги.
Не вимагайте від своєї дитини більше, ніж від себе.
Пам’ятайте, що для дитини позитивний приклад батьків значить більше за їхні повчання.
Створіть для дитини куточок, де буде її стіл, полички, іграшки, книжки, олівці фарби, альбоми та інші предмети, необхідні для її самостійної діяльності, гри.
Розповідайте дитині якнайбільше позитивного про самостійність, допитливість, а також про дитячий садочок, школу.
Пам’ятайте, після 20 хв. занять дитині необхідна перерва, зміна діяльності.
Не проводьте розвивальних занять із дитиною пізно ввечері.
Пам’ятайте, для продуктивності діяльності дитині необхідно спати 10 – 12 год. на добу, з урахуванням денного відпочинку ( 1- 1.5год.)

Давайте правильно спілкуватися з дітьми

«Головна думка при спілкуванні: дитина – рівна нам людина. Так просто. Але визнання цього привертає душу дорослого і дає щастя дітям»

(С.Соловейчик)

Будь-який сильний тиск сприймається дитиною, як примус і викликає «ефект бумеранга» - протидію. Що ж робити? Змініть стиль свого спілкування, а саме:

Починайте говорити з дитиною не з слова «ТИ» а з слова «Я»

Наприклад: «Ти повинен прибрати свої іграшки» замініть на «Мені не подобається, якщо іграшки розкидані».

На перший погляд різниці у висловлюваннях не має і ви все одно хочете щоб дитина прибрала іграшки за собою, але у відповідь на «ТИ» дитина ображається, відгороджується, а у відповідь на «Я» малюк намагається виправдати довіру дорослого і буде набагато ефективнішим тому, що воно реалізує довіру і збереже в дитини добре самопочуття.

Звернення з «Я» дає можливість дітям більше довідатися про нас дорослих. Часто ми відгороджуємося від дітей панцирем «авторитету», що намагаємося удержати за будь-яку ціну. Іноді діти навіть дивуються, коли довідаються, що батько і мати щось відчувають!

Якщо ж ви відкриті і щирі у виявленні своїх почуттів, діти стають більш щирими у виявленні своїх. Вони починають відчувати: дорослі їм довіряють і їм теж можна довіряти.

Висловлюйте своє почуття без наказу або догани, залишайте за дітьми можливість самим прийняти рішення. І тоді вони починають враховувати наші бажання і переживання.

Щоб успішно зробити зауваження, яке дасть результат необхідно, щоб воно містило в собі три елементи:

1. Безоцінний опис поводження дитини: «Якщо ти усюди розкидаєш речі…»

2. Вказівка на те яким чином поводження дитини заважає дорослим: … «я змушена піти в магазин».

3. Характеристика почуттів, що відчуває дорослий: «… мені не подобається брати на себе цей обов’язок».

Якщо коротко, то правильне зауваження охоплює три моменти ситуації:

поводження дитини,
почуття дорослого,
наслідки поводження дитини для дорослих.

Наступні речення допоможуть вам побудувати спілкування за даною схемою:

Якщо ти … (констатація вчинку дитини)

Я відчуваю … (констатація ваших переживань)

Тому що … ( констатація наслідків поводження дитини)

Радості і успіху вам дорогі батьки в дійсно людських відносинах з дітьми!